Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
умертвляти — див. умертвити … Словник синонімів української мови
умертвляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
потинати — Потинати: (йдеться про упирів): умертвляти, вбивати, також – висмоктувати кров з людини [14] рвати, хапати [V] Потинати на Бойківщині значить (про упирів) умертвляти, вбивати. Про це свідчить і контекст: «Поміж простими людьми літали... повісти… … Толковый украинский словарь
вигублювати — юю, юєш і вигубля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/губити, блю, биш; мн. ви/гублять; док., перех. Знищувати, умертвляти всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
видушувати — ую, уєш, недок., ви/душити, шу, шиш, док., перех. 1) Тиснучи, вичавлювати що небудь із чогось. 2) перен. Говорити через силу, переборюючи яке небудь почуття, сміх і т. ін. || Через силу виявляти яке небудь почуття, настрій і т. ін. 3) перен.… … Український тлумачний словник
викошувати — ую, уєш, недок., ви/косити, ошу, осиш, док., перех. 1) Скошувати все, що росте на якій небудь ділянці. || Знаходити під час косіння. 2) перен. Знищувати, умертвляти всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
добивати — а/ю, а/єш, недок., доби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити,… … Український тлумачний словник
душити — душу/, ду/шиш, недок., перех. і без додатка. 1) Умертвляти кого небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого небудь або один на… … Український тлумачний словник
душитися — душу/ся, ду/шишся, недок. 1) Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2) Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. || Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. 3) Налягати,… … Український тлумачний словник
